Орест Галицький – музикант, гітарист, саундпродюсер, співзасновник музичного лейбла “BeatBeMusic” та просто цікава людина. Сьогодні у ході розмови Орест поділився враженням від роботи з українськими зірками, розказав, як починалася його творчість та власний сольний проєкт. Про це детальніше в інтерв’ю.
Орест, з чого та коли почалася твоя творча діяльність?
Творча діяльність почалася десь років з п’яти, у рідному місті Яворів. Тато — музикант, тому дорога до музичної школи мені була гарантована. Бувши маленьким хлопчиком, я разом з братом та сестрою створив дитяче тріо і почав роз’їжджати по музичних фестивалях. Вважаю, що тоді й був мій старт (посміхається). Після 9-го класу, коли поїхав навчатися до Львова, я вже повноцінно заробляв музикою, кожного тижня граючи на весіллях.
Підтримуєш спілкування з викладачами? Чи дають вони тобі поради?
Один із закладів, в якому я навчався, — це Львівське музичне училище, тому завжди, коли буваю у Львові з концертами, запрошую свого викладача по гітарі Сергія Гуріна та завідувача відділу Юрія Антонюка. Ці дві людини для мене гуру музики, професіонали своєї справи. Також було дуже приємно, коли рік тому мене запросили провести майстер-клас в рідних навчальних стінах і поділитися своїм досвідом. Це було величезною честю, хоча моментами й ніяково, бо виступати перед своїми викладачами як коуч – задача не з легких. Проте все пройшло дуже круто, всі залишилися задоволеними.
Хто для тебе з українських артистів є натхненником?
Минулої зими у нас з Гайтаною вийшов трек під назвою “Диво”. Я колись мріяв про дует із нею. Мені завжди подобалась її творчість, талант, притаманний афро-американський тембр. Згодом ми відзняли кліп. Ця робота вийшла просто фантастичною, я був неймовірно щасливий. Можу сказати, що Гайтана є однією з українських співачок, яка мене надихає. Звичайно, знаковою та особливою для мене стала Ірина Білик. Ми разом працюємо вже дуже давно, зробили багато спільних пісень. За останні роки я віддав великий шматочок себе, своєї душі для пісень Ірини. Загалом в Україні я нараховую велику кількість талановитих артистів, на яких хочеться рівнятись. Ми маємо ким пишатися. Я вірю в нашу країну та роблю від себе, як артиста, все, щоб про неї знали далеко за межами.
Багато чого зроблено. З ким ще хотілось би створити спільний дует?
Я прихильник творчості Джамали. Вокал, пісні, її подача та стилістика мені імпонують. Гадаю, що з нею у нас вийшов би чудовий тандем.
Робота у гурті Dzidzio, тури з Іриною Білик. Чого не вистачило, чому вирішив піти у вільне плавання?
Річ у тому, що я не пішов у вільне плавання. Я продовжую гастролювати з Михайлом і залишаюсь гітаристом гурту Dzidzio. Це чудово, тому що там маю можливість здобувати крутий досвід!
На сьогодні у мене є сольний проєкт, про який я давно мріяв. Я зроблю все для того, щоб довести його до відповідного рівня.
У майбутньому я все ж хочу, щоб на українському просторі про мене говорили як про окрему одиницю, а не лише асоціювали з музикантом гурту чи певного артиста.
Не відчуваєш морального вигорання? Як встигаєш все це поєднувати?
Чесно кажучи, інколи сам дивуюсь, як я встигаю поєднувати всі проєкти, ще й знаходити сили та натхнення на реалізацію власних задумів. Окрім того, про що ми говорили раніше, я займаюсь розвитком студії звукозапису, яка приносить мені задоволення і також дохід. Щодо морального вигорання, так, трапляється. Тоді я намагаюся побути в тиші, знайти баланс та відпочити. До речі, рік тому почав займатися йогою, скажу, що це нереально круте відчуття. Для тих, хто має напружений графік — це одне з найкращих занять, яке дає можливість відновити сили. Однак, я ніколи не жаліюсь, бо стовідсотково знаходжуся на своєму місці, відчуваю це і щасливий від того неймовірно. Думки, що я маю робити щось одне, наразі не виникає. Є сили, є бажання, то чому ні.
Чи є в тебе продюсер? Хто твоя команда?
Можу точно сказати, що я сам собі продюсер. Я чітко знаю, що мені потрібно для досягнення музичної мети. Єдине, чого не вистачає – інвестицій, оскільки роблю все власними зусиллями.
Стосовно моєї команди: сьогодні вона у мене не велика, але це найдорожчі мені люди, які вірять в мене і підтримують. Водночас я знаю, що завжди можу порадитися з Dzidzio, Іриною Білик, Русланом Квінтою, Вадимом Лисицею та іншими однодумцями.
Прослухала твій новий трек, несподіваний зворот від інструментального стилю до співу. Що чи хто вплинув на тебе?
Раніше, коли я вмикав комусь свої інструментальні треки, мене часто запитували одне і те ж: “А коли голос вступить?”, “А це що тільки гітарна версія?”, “А чому ти не співаєш?”. Я просто втомився пояснювати, що це такий стиль, це інструментальна музика, вона без співу. А ще колись давно я написав пісню і хотів запросити одного з відомих артистів, щоб її заспівав. Проте, перед тим вирішив наспівати демо вокал самостійно, щоб послухати, як буде звучати зі сторони.
Почувши це, зловив себе на думці, що мені подобається. Чому би не спробувати заспівати самому?! Отже, ці дві причини й стали головними поштовхами до співу.
Ти задоволений результатом?
Чесно, я ніколи не задоволений результатом, оскільки мені його постійно мало і завжди прагну більшого.
Але я радий, що почав щось нове, попереду багато нових пісень і творчих планів, а позитивна реакція слухачів та моїх друзів на пісню змушує мене працювати ще більше.
Чи плануєш кліп?
Я хотів, але тимчасово зупинив процес.
Все пов’язано з ресурсами й ні для кого не секрет, що знімання якісного кліпу вимагають великих фінансових вкладів, тому вирішив, що ще не час, у зв’язку з нестабільною ситуацією в нашій країні та світі.
Я перфекціоніст по життю, тому краще перечекати та зробити щось круте, коли буде більше можливостей, а не абищо зараз!
Пам’ятаю, що ти вперше увійшов в ротацію на українські музичні телеканали як артист інструментального жанру. Ти будеш його розвивати паралельно з поп?
Так-так, М2 підтримав, дякую їм. Музичні редактори говорили, що за всю історію телеканалу це був перший інструментальний кліп, який взяли в ротацію. Його транслювали кілька місяців, згодом він з’явився навіть у чартах. Щодо розвитку, то буду працювати в обох напрямках. Нині зроблено багато різного і боятися поєднувати стилі для мене не є проблемою. У моїх планах альбом. Скажу точно, що там буде представлена музика в різних жанрах.
Хто Орест Галицький через 5 років?
Я – одружений, маю діток, повністю самореалізований як виконавець. Поруч зі мною талановиті та успішні люди. Через невеликий проміжок часу, думаю, менше, ніж через 5 років, я бачу себе в команді відомого музичного продакшну і лейблу. Вже зараз я активно працюю над його відкриттям разом зі своїм давнім другом Олександром Балбусом, який мешкає в Америці. Відкриваючи трошки завісу, можу сказати, що це буде спільний україно-американський проєкт під назвою «BeatBeMusic». Незабаром всі охочі виконавці зможуть скористатися величезним переліком послуг цього лейблу: від написання пісні до її розповсюдження і розкрутки.
