Ніхто не може розказати про інвестиції краще , ніж людина , яка переглядає тисячі стартапів на рік.
Вікторія Тігіпко– засновниця і креативний партнер фонду ТА VENTURES. Президент клубу приватних інвесторів ICUB GLOBAL-із власного досвіду знає , куди треба вкладати гроші,щоб вони працювали. За своє життя Вікторія ініціювала та створила важливі для суспільного і культурного життя проєкти. Вона-президент Одеського міжнародного кінофестивалю , голова наглядової ради української кіноакадемії , співзасновниця онлайн-бази українського кіно DZYGAMDB. Крім того , Вікторія продовжує працювати над відновленням гендерного балансу в бізнесі та IT-сфері , заснувала бізнес-ком’юніті для жінок-лідерів в IT DIGITAL-WTECH та ініціювала створення мережі волонтерських клубів програмування для дітей CODE CLUB Україна і школи майбутніх підприємців ESCAPELAB , її досвід- скарб,яким вона поділилася з нашими читачами.
Вікторіє, що потрібно, аби наважитися на першу інвестицію? Які знання та фінансові активи слід мати? Яким чином оцінювати проєкт, у який плануєш інвестувати? У TA Ventures ми щорічно розглядаємо 2–3 тисячі стартапів, щоб проінвестувати у 20+. Можу сказати, що на рішення інвестувати завжди впливає безліч чинників. Наприклад, управлінська команда, особисті якості, галузевий бекграунд фаундерів – це цікавить інвесторів насамперед.
Якщо ж ви хочете стати інвестором, але не знаєте, з чого почати, – можете приєднатися до нашого ICLUB Global. Це клуб, у якому приватні інвестори можуть співінвестувати в американські та європейські стартапи разом із TA Ventures. Наша місія: Learn. Invest. Connect. Ми даємо приватним інвесторам змогу долучитися до світу венчурного капіталу. Показуємо тільки ті компанії, у які інвестує TA Ventures. Тому члени ICLUB можуть формувати власний портфель без ризику – TA Ventures уже зробив due diligence, вам залишається тільки ознайомитись із цим і зробити свій вибір.
А як проєктам, стартапам вигідно презентувати себе інвесторові? Як та чим його зацікавити?
Ми в TA Ventures завжди відкриті для цікавих стартапів у різних галузях. Але що важливо – ми інвестуємо в інтенсивстартап- бізнес, тобто в технології та сильну команду. Ми дивимося на цифри, але при цьому маємо розуміти, чи здатен фаундер або команда реалізувати свою ідею. Адже венчурний інвестор – це по суті психолог.
Коли засновники стартапів надто хочуть сподобатись інвесторам, вони часто роблять багато помилок. Як спростити цей процес? Діліться власним баченням, ви повинні вміти донести його до інвесторів. Але не зациклюйтеся на можливостях і перспективах – краще розкажіть про команду, клієнтів, ринок та конкурентів. І звісно, будьте готові до уточнювальних запитань. Пропонуйте розв’язання проблеми. Інвесторів не цікавлять абстрактні ідеї та продукти. У вас більше шансів залучити інвестиції, якщо ви знайшли рішення великої проблеми. Інвестори також цінують щирість: якщо ви чогось не знаєте і не можете відповісти, краще чесно в цьому зізнайтесь, а не вигадуйте щось на ходу. Потрібно також розуміти, скільки і на що конкретно ви збираєте, не можна називати цифру з голови і сподіватися, що інвестор підкаже або дасть гроші без розмов. І ясна річ, не соромтеся просити фідбек у інвесторів після кожної зустрічі, це допоможе покращити роботу компанії та сам пітч. Проте перед тим, як щось змінювати в компанії, ретельно зважте будь-яку інформацію.
Чи були у вашій практиці провальні проєкти та чи є такий досвід корисним?
У перші роки, звісно, ми теж вчилися на своїх помилках. Бувало, виписували чеки без належного due diligence, довіряли великим інвесторам. Але тепер завжди робимо перевірку самі. Точно знаємо, що ніколи не можна покладатися на чужу експертизу. Механізм роботи TA Ventures налагоджений як у військовій організації: у нас прописані всі процеси, таймінги, плани, зони відповідальності, due diligence process. Щоб мінімізувати ризики, важливо чітко дотримуватися правил. І ми знаємо, як це робити.
Два роки тому ви створили бізнес-ком’юніті для жінок-лідерів в IT і digital – Wtech. Чому виник цей проєкт і як він розвивається зараз?
Для початку – трохи цифр. Згідно зі звітом Світового банку, жінки становлять менше ніж 40% від загальної глобальної робочої сили. У світовій IT-сфері жінок лише 17%. У технологічному секторі жінки обіймають 5% керівних посад. За рейтингом компаній Fortune 500 – 2020, жінки керують лише 37 із них. Зпоміж 100 найкращих бізнесменів Forbes жінок тільки 10, і 6 із них керують бізнесом своїх батьків. Але ми живемо в цікавий час, коли ситуація кардинально змінюється. Вже зараз ми впевнено рухаємося до гендерного балансу 50/50 і зможемо досягнути його за 5–10 років. За останні кілька років кількість жінок-підприємниць у світі зросла втричі.
Власне, з метою впливу на цю ситуацію ми і створили наше ком’юніті. Тепер Wtech – ціла екосистема. За два роки ми запустили представництво в дев’яти містах України, а в листопаді 2020-го у Лондоні. У планах – відкриття в Німеччині, Франції, Іспанії, США та інших країнах. У нас понад 3500 учасниць, більш як 40 адвайзерів, близько 20 кураторів, ми об’єднуємо офлайн і онлайн понад 5000 жінок. Плануємо синергію з технокомпаніями в межах програми Friends of Wtech. Місія нашого ком’юніті – розвиток, освіта, нетворк і обмін можливостями. Адже жінки-підприємниці – це не тільки про гендерну рівність у бізнесі, це і про ефективність, можливості та гроші. Спільними зусиллями ми з учасницями Wtech розвиваємо всю IT-екосистему країни.
У вас є дуже класна ініціатива Code Club UA, яка спрямована на освіту дітей у галузі IT. Яким чином вона має спрацювати в майбутньому?
Code Club Україна – це всеукраїнська мережа безплатних клубів кодування для дітей та підлітків 8–17 років. Проєкт родом із Великої Британії, він є частиною Міжнародної волонтерської ініціативи Code Club World. Зараз спільноти Code Club діють більш як у 20 країнах світу, а першим філіалом у 2013 році за нашої з TA Ventures ініціативи став саме Code Club Україна.
За сім років у наших клубах пройшли навчання близько 30 000 учнів. За 2020 рік – 1068 груп. Із проєктом співпрацювали 1350 волонтерів, серед яких фахівці провідних українських IT-компаній. Ми прагнемо зробити IT-освіту доступною для кожної дитини й об’єднати всіх представників IT-галузі в потужне ком’юніті. Для цього організовуємо безплатні клуби програмування для дітей в обласних центрах, містах та селах, упроваджуємо інноваційні освітні методики. Окрім того, ми створюємо в Україні нову менторську культуру. Навчаємо IT-фахівців бути менторами, передавати свої знання молодшому поколінню та реалізувати важливу соціальну місію. А також надаємо компаніям можливість долучатися до IT-освіти дітей. Ми співпрацюємо з провідними соціально відповідальними компаніями країни. Запрошуємо до співпраці найкращих із найкращих у галузі, демонструємо малечі прекрасний приклад, до якого варто прагнути. Це, безумовно, сприяє розвитку всієї галузі.
Рік тому ми також створили новітню платформу додаткової освіти – EscapeLAB. Це школа майбутніх підприємців, де ми надаємо дітям курс дисциплін, які необхідні для того, щоб розвинути підприємницьке мислення, отримати важливі навички і стати стартапером уже в дитячому віці.
Цього року Одеський кінофестиваль відбувся онлайн вперше за історію існування. На які результати очі- кували та чи досягли їх? Чи «зайшов» такий формат глядачеві?
Так, цього року фестиваль через пандемію та карантинні обмеження пройшов у гібридному форматі з фокусом на онлайн. Ми пішли на це з огляду на ситуацію у країні та світі, щоб зберегти для глядачів свято кіно в тому вигляді, у якому цьогоріч воно було можливе. Спеціально для ОМКФ-2020 в найкоротші терміни наша команда розробила й запустила унікальну платформу oiff.online, де і проходили всі покази та інші події фестивалю. Зрештою, ми отримали 270 000 онлайн-переглядів усіх подій фестивалю, показали у програмі близько 120 фільмів, у наших індустрійних подіях узяли участь понад 100 кінопрофесіоналів. Окрім того, у межах фестивалю ми все ж провели наймасштабнішу подію ОМКФ – open-air-кіноперформанс на Потьомкінських сходах. Показали там класику німецького експресіонізму – фільм «Голем, як він прийшов у світ», якому цього року виповнилося 100 років.
Водночас ми розуміємо, що фестивальну атмосферу неможливо повністю замінити онлайном. Тож наша команда вже працює над 12-м ОМКФ та іншими культурними проєктами, які проходитимуть протягом усього року. Ми розроблюємо новий формат фестивалю, щоб утілити його 2021-го.
Яким ви бачите майбутнє інвестиційного ринку наступного року й надалі?
Більшу частину 2021 року бізнес, очевидно, продовжить боротися з наслідками пандемії. У період COVID інвестори змінили підходи, переглянули стратегії, почали інвестувати обережніше. Значним попитом користуватимуться стартапи на ранніх стадіях, адже вони ще не витрачають великі кошти на підтримку інфраструктури й команду, вони зосереджені на створенні продукту, але за потреби легко адаптовуються під мінливий ринок. Крім того, інвесторам не потрібно вкладати істотні кошти в подібні проєкти, а це значить, що вони можуть диверсифікувати портфель і зни- зити ризики.
Не варто чекати скорочення чи суттєвого зростання кількості угод. Інвестори не керуються панічними чи, навпаки, оптимістичними прогнозами – вони віддають перевагу фокусу на можливостях, які дає криза. Щодо інвестиційних галузей, то коронавірус підштовхнув розвиток технологічної галузі в бік масового переходу на корпоративні сервіси, онлайн-покупки, фінансові інструменти, цифрове здоров’я. Інвестори продовжать вкладати у ці напрями, адже бачать у них перспективи.
Ваші прогнози: які галузі будуть найуспішнішими наступного року та після завершення коронакризи? Можу виділити кілька пріоритетних перспективних галузей, у які продовжать вкладати інвестори. Це, зокрема, корпоративні сервіси. На початку року успіхи корпоративних платформ списували на хайп і раптовий локдаун. Але багато компаній не планують повертатися з дистанційки у 2021- му, а інші вирішили працювати в такому форматі постійно. Приблизно така сама ситуація і в галузі цифрового здоров’я. Тривалий час вона програвала офлайн, але в умовах пандемії подібний сервіс став необхідністю. Додам сюди біотехнологічні компанії, які розробляють рішення, що допоможуть уникнути повторення пандемії в майбутньому, а також впоратися з діагностикою та лікуванням захворювань. Медичні проблеми вийшли на перший план, а їх розв’язання буде користуватися попитом.
Зростає фінтех – на тлі пандемії люди звикли до зручності цифрових банків, платіжних систем та інших сервісів. Тому повернення значної частини аудиторії в офлайн виглядає малоймовірним. Ще одна галузь – mobility. Цей сегмент розвивається вже тривалий час, а нові реалії дають йому додаткові можливості.
І звісно, промислові технології, які на тлі пандемії також отримали шанс на масове поширення. Наприклад, роботи не хворіють і не втомлюються, а тому зможуть ефективно замінити людину. 3D-друк дозволить практично без людського втручання налагодити масове й індивідуальне виробництво. IoT здатний спостерігати за станом працівників, відстежувати поширення хвороб і запобігати спалахам того ж таки коронавірусу.
