Сьогодні, лірична душа української музики KOLA відзначає свій день народження, тому мама співачки Наталя Василівна розповіла цікаві історії і факти про іменинницю.
Співачка KOLA – найчуттєвіший голос країни. Яка ваша улюблена пісня доньки?
Моя найулюбленіша Настіна пісня та, яку вона написала в 10 років, про те, як вона сумує за мамою. Я йшла на роботу коли вона ще спала, а поверталася – вона вже спала. Настя говорила, що коли виглядала мене у віконечко, то бачила тільки чорних воронів. Це правда, ми дуже багато не бачились, і саме ця пісня звернула мою увагу, і я прислухалась до цього. «Чи разом» – знакова пісня для Насті, з нею прийшла популярність, вона також є дуже гарною, і кожна наступна пісня, яку Настя пише, також стає моєю улюбленою, тому що всі її твори неймовірно чисті, ніжні, виконані якось по-своєму. Мені здається, Настін голос я можу відрізнити з дуже великого хору, нехай там буде тисяча голосів, я все одно буду її чути.
Якою була Настя в дитинстві, чи завжди вона прагнула співати?
Співати Настя почала в сім місяців, сидячи на колінах у бабуні, яка тоді так і сказала: «О, буде співачка!». Потім Настя брала у руки усе, що нагадує мікрофон: пульт, скакалку – і співала популярні на той час пісні. Я, звичайно, дуже рада, що в мене вистачило мудрості дозволити займатися тим, що їй справді подобається, це був балет, музика і, звісно ж, вокал. Вона вже не уявляла себе без музики. Чим більше Настя підростала, ти більше їй хотілось співати. Потім пішли конкурси, були перемоги. Коли на конкурсі ти не зайняв жодного місця, то це трохи підкошує тебе, це був тернистий шлях, але вона не здавалася, тому тепер вийшла на новий рівень. Я вважаю, що це ще не кінець. Вона буде розвиватися ще більше, і буде ще дужче нас дивувати.
Багато слухачів знаходять свій особистий відгук у пісні «Ба», чи можна запитати вас про їхні стосунки з бабусею?
Щодо пісні «Ба», то мене саму заворожує вона, я ж знаю, про що пише Настя. І горбок був у цьому селі, і ставок, були і жіночки, які всіх обговорювали, і ці лавочки, де вони сиділи, і корови, все це було, бабусина хата і її ласкаві руки. Звичайно, у них були дуже гарні стосунки, бо з самого малечку, десь з років трьох, я залишала Настю у бабусі на літо. Настя була довгождана дитина, вона з’явилася, коли мені було 33 роки, тому і бабуся, і дідусь обожнювали її, як і вона їх. Дідусь вставав ранесенько, йшов збирати ягоди, а бабуся завжди заносила до хати кружку свіжого молока. Я вважаю, що це залишило на ній великий і гарний слід. Саме тому народилася така пісня.
Що би ви хотіли побажати Насті? Що перше приходить на думку?
Я дивлюся на Настю зараз, як вона мотається, якою виснаженою буває, особливо, з початку війни. Коли вона приїхала до мене в Європу, то перші тижні ще реагувала на якісь звуки, шуми але потім, по-тихеньку, відійшла. Тут у неї також багато роботи: благодійні концерти у різних містах, записи пісень, поїздки, десь холодно, десь намокла – і встигла захворіти. Я спостерігаю за нею і хочу побажати Насті міцного здоров’я, жіночого щастя, людського, нормального кохання, домашнього затишку, щоб її душа була зігріта, щоб вона була тепла і захищена.
