За 14 років ведення власного бізнесу вона не раз перебувала у сиані стресу. Але ніколи не забувала ставити собі правильні запитання: у чому сенс життя та для чого я це роблю? Менторка, підприємниця, викладачка курсу O&O ACADEMY «красивий стан» Саша Дергоусова розказала “Печерській Асамблеї”, як боротися з вигоранням і дипресією та підтримувати в собі красивий стан.
Ви викладаєте курс «Красивий стан». Поясніть, будь ласка, що таке красивий стан?
Красивий стан відомий усім нам, це будь-який стан, коли ми відчуваємо момент. Насолоджуємося їжею, спілкуванням, присутні не тільки фізично, а й подумки, ментально. Це стан, коли ми здатні поєднуватися з іншою людиною, відчувати любов, радість, щастя. Ми постійно перебуваємо в одному з двох станів: красивому або стресовому. До останнього можна віднести роздратування, заздрість, поспіх, образу, тривогу тощо. Проблема в тому, що часто-густо люди не вміють розпізнавати ці стани і не помічають, що багато часу перебувають у стресі. Вони не усвідомлюють, що всередині є тривога, занепокоєння та інші подібні стресові стани, які впливають на їхнє життя. Люди просто не знають, що не зовнішні чинники позначаються на нашому стані, а навпаки. Безумовно, зовнішні чинники також мають значення – якщо щось сталося у світі, це не може не впливати на нас. Але якість нашого життя визначається насамперед нашим станом. Якщо ви більшість часу перебуваєте у стресі, то притягуєте ще більше викликів, проблем, приводів для розладу. А коли ви у красивому стані, то рухаєтеся більш гармонійно з життям. Можна сказати, що красивий стан – це гармонійний стан, коли людина присутня в моменті.
Як ви прийшли до красивого стану?
Я не є винятком і, як і всі, перебуваю у двох станах, не лише у красивому. Проте красивий стан значно перевищує стресовий у процентному співвідношенні. І це позначається на всіх сферах мого життя, на його якості, спілкуванні з людьми, результатах, яких я досягаю. Як я до цього прийшла? По-перше, я давно є шукачем, мене цікавлять відповіді на питання: у чому сенс життя, для чого ми щось робимо, чому хтось страждає, а хтось ні, хтось досягає успіху, а хтось ні? Крім того, оскільки я займаюся бізнесом вже 14 років, мені добре відомий стан стресу, я в ньому тривалий час жила. І якоїсь миті усвідомила, що це не життя, а просто існування. Я зрозуміла, що так жити більше не хочу, і почала шукати правильні вчення, які допомогли б зробити так, щоб у мені відбулася трансформація. Я знайшла вчення школи медитації та філософії Академія O&O, яке пояснює, як працює наш мозок, наше его, чому ми страждаємо, що рухає нас до досягнень та чому ми часто не можемо жити без задоволень. Мені дуже близькі ці вчення, бо вони ніяк не скасовують соціального життя, не суперечать тому, що ти хочеш заробляти гроші, їздити на хорошій машині, подорожувати, мріяти про щось матеріальне. Просто ти це робиш з іншого стану. У процесі досягнення цих соціальних цілей ти теж живеш, а не існуєш. Досягаючи результату, вмієш ним насолодитися. У всьому є сенс – ти усвідомлюєш, для чого це робиш, і отримуєш задоволення.
“Людина має усвідомити, що є проблема. Більшість людей зосереджені тільки на зовнішньому світі – дбають про свою зовнішність, прагнуть побобатися іншим, красиво говорити, карно поводитися, досягати чогось.”
Головні «демони» сучасного суспільства – вигорання, тривога, депресія, злість. Який перший крок потрібно зробити, щоб їх подолати в собі?
Усвідомити, що ця проблема є. Більшість людей навіть не помічають, що перебувають постійно у стані стресу і не вважають, що це є проблемою. Однак це не так. Якщо людині некомфортно з собою, вона незадоволена тим, що відбувається в житті, то це сигнал, що проблема існує і потрібно її вирішувати. Зараз є дуже багато інструментів, не всі з них ефективні, але якщо людина усвідомлює проблему і хоче її розв’язати, вона рано чи пізно знайде шлях, який відгукнеться, допоможе, направить. І тоді їй стане легше. Я проти того, щоб заліковувати себе у психологів, – потрібно знайти компетентного фахівця, який не розтягуватиме процес на роки, а допоможе якнайшвидше виявити проблему і розв’язати її. Це подібно до ситуації, коли людина хоче пити: хай де вона перебуває, хай чим займається, але вона знайде спосіб утамувати спрагу. Так само і тут. Людина має усвідомити, що є проблема. Більшість людей зосереджені тільки на зовнішньому світі – дбають про свою зовнішність, прагнуть подобатися іншим, красиво говорити, гарно поводитися, досягати чогось. Це все правильно. Однак вони не приділяють уваги своєму внутрішньому світу. У них немає гармонії, взаєморозуміння в родині, задоволення від роботи, але вони цього не помічають. А вигорання, депресія – це вже результат тривалого незадоволення. Люди бояться звертатися до психолога або духовного наставника, думаючи, що до цього вдаються лише слабкі, та ті, кого накрила депресія. Але не треба чекати, коли настане депресія. Краще очати з раннього періоду, коли ти просто відчуваєш, що прокидаєшся і не отримуєш задоволення від життя. Ось тоді потрібно визнати проблему і не боятися її розв’язати, у цьому немає нічого ганебного.
Для яких цілей найчастіше шукають коуча?
Мені не подобається, коли мене називають коучем, віддаю перевагу слову «провідник», бо я лише передаю знання, які мені допомогли. Щодо цілей – тут не можна сказати однозначно. Є люди, які просто не хочуть самі напружуватися та шукають провідника, а комусь треба перейти на більш високий рівень. Це можна порівняти з учителем у школі. Можна самому відкрити підручник і вивчати будь-яку дисципліну. Але якщо викладач по-справжньому любить свою справу, горить нею, то він може закохати у свій предмет, спрямувати. Для мене провідник – це людина, яка пройшла певний шлях, має досвід, котрим може поділитися. Тоді вона здатна
допомогти іншим. Люди звертаються до провідників, якщо справді потребують розв’язання проблеми. А деякі – тому що це модно. (Сміється). Однак якщо це сприймається як данина моді, то не буде на глибокому рівні. Людина працюватиме над собою, тільки якщо вона по-справжньому прагне цього.
Як змінилося ваше спілкування з учнями в умовах карантину?
Карантин спричинив сильну хвилю паніки, страху та порушив звичний спосіб життя багатьох людей. Вони не розуміли, що далі. Тоді запит на такі навчальні курси почав зростати. І коли ми оголосили перший курс «Красивий стан», у нас була найбільша група. Потім, коли пандемія стала посилюватися, люди через страх захворіти боялися йти на заняття. Тому зараз у нас невеликі групи. Як пандемія, за вашими спостереженнями, змінила настрої людей? Пандемія дуже сильно вплинула на людей. Загострився страх самотності, безгрошів’я, посилилася тривожність, панічні настрої. Безумовно, є відсоток усвідомлених – це люди, які, навпаки, отримали втіху від карантину, їм вдалося трошки зупинитися, подивитися на своє життя, переосмислити щось. Але в більшості людей усе по-іншому. Вони біднішають, втрачають роботу, ніхто не знає, що буде завтра. Коли ми не знаємо, що буде завтра або за місяць, у нас загострюється страх. Хтось зосереджується на пошуку, духовності, розвитку, а хтось, навпаки, підігріває в собі стани агресії, паніки.
