Співачка та композиторка Esphyr більш відома в Європі. Її ім’я знають поціновувачі актуальної електронної музики та прихильники клубної культури. Esphyr випускалась на лейблі Armada Music суперзірки Арміна Ван Бюрена, треки виконавиці регулярно очолювали чарти Spotify та світового профільного рейтингу Beatport в жанрах «progressive house» та «electronica». Окрім цього Esphyr здобула популярність в якості fashion-інфлюєнсера та була обличчям багатьох закордонних модних брендів.
Сьогодні Українська співачка та композиторка Esphyr презентує ліричну версію свого треку «Воїни Світла». Саме цю композицію вона присвятила всім українцям, які кожного дня ведуть боротьбу світла з темрявою.
Як з’явився Ваш псевдонім Esphyr? Що він означає?
Esphyr:
– Ім’я Esphyr зі мою ще з дитинства. Я поостійно чула його в популярній на той час пісні гурту Vacuum “I Breathe”. Як виявилось пізніше, в ній було інше слово, але це слово – Есфір – мені дуже подобалась. Тож коли я почала продюсувати свою музику і задумалась над перейменуванням свого проекту, то це ім‘я першим спало мені на думку. Так я і стала Eshyr. Потім я дізналась, що на персидській мові це означає «зірка».
Пам’ятаєте свій перший виступ? Як це було?
Esphyr:
– Перший мій виступ відбувся 9 років тому в Сочі. Ніколи не забуду це відчуття ейфорії та натхення, що прийшло відразу після того, як зникло хвилювання. Я отримувала величезне задоволення, даруючи людям хороший настрій за допомогою музики. Мені дуже швидко запропонували стати резидентом легендарного клубу Pacha, філіал якого мали відкрити до початка Зимових Олімпійських ігр 2014 року. Це могла бути неймовірна відправна точка в моїй карьєрі. Але після анексії Криму і окупації сходу України, я зрозуміла, що більше ніколи не поїду в РФ. Зараз я ще більше впевнилась у тому, як важливо довіряти своєму сердцю та інтуїції.
Ви досить довго співпрацювали з лейблом Armada Music легендарного Арміна Ван Бюррена. Як почалась ваша співпраця?
Esphyr:
– З Armada Music я почала працювати вже з перших своїх релізів. Вони сподобались менеджерам цього лейблу і вони неодноразово включали мої роботи до своїх збірок у стилі progressive house.
Як для Вас почалася війна? Пам’ятаєте де були і що робили 24 лютого? Чи стояв у Вас вибір: поїхати або лишитися?
Esphyr:
– Війна для мене почалась з моментів перших вибухів, які я відразу розпізнала. Я не могла повірити в те, що це все відбувається насправді. На той момент я була у Києві і лишитись в Україні було свідомим рішенням, яке ми з чоловіком прийняли напередодні. Не зважаючи на те, що ми мали бути закордоном на той час, так як вже декілька років ми працювали і проживали в Данії. Але на початку лютого, знаючи про виклики, які чекають на нашу Батьківщину, ми вирішили, що повинні бути тут і допомогати Україні. Від самого початку війни, я вважала за свій обовязок показати через свої соцмережі справжню суть подій, тому що пропаганда рф була надзвичайно потужною на той час. Мені здавалось, що якщо б я була в той час за кордоном, то інформація, якою я ділилась не виглядала би достовірною. Я вела ефіри в своїх соцмережах, в яких висвітлювала все, що хотіла донести світовій спільноті. Постійно писала листи всім відомим людям, що тільки мені спадали на думку. Більшість з них відповідала. Тільки потім я усвідомлювала, що спілкувалась зі своїм давнім кумиром – з Мобі.
Також ми з іншими блогерами, та музикантами створили величезні чати, в яких ділились інформацією про гуманітарну та іншу допомогу, пошук зниклих людей, чи різною «зброєю» для інформаційної війни. Пам’ятаю, як в перші дні мені здавалось, що якщо я донесу інформацію до якомога більшої кількості росіян, то війна швидко закінчиться. Я в це вірила, тому постійно купувала різні курси в школах смм, реклами, та інших, на яких мені давали доступ до чатів з великою кількістю росіян в них (по 2-3 тисячі в середньому) куди я надсилала завчасно підготовлену інформацію з фото і відео з війни. Ось така своєрідна диверсійна діяльність в соцмережах була в мене на початку війни.
Пізніше я підключилась до групи людей, що плела маскувальні сітки. Робота руками в той час надзвичайно заспокоювала психіку, тому що відволікала від тяжких і тривожних думок. Але з часом, я зрозуміла, що на війні потрібно боротись на тому фронті, де ти маєш найбільший вплив. В моєму випадку – це фронт культурний.
Сьогодні вийшла акустична версія вашого трека «Воїни світла». Про що він? Як Ви його написали і що він означає особисто для Вас?
Esphyr:
– Пісня «Воїни Світла» була написана в один з найтяжчих і найтемніших періодів мого життя. Але після чергового перегляду новин, я зупинилась на сюжеті про бійців батальйону «Азов», що героїчно утримували Маріуполь, перебуваючи у неможливих умовах. Смерть, муки важкопоранених, відсутність допомоги, їжі та води, постійні бомбардування та атаки ворога ні на мить не зломили дух захисників «Азовсталі». У той момент їхній приклад змінив життя моє життя і надав йому нових сенсів. Трек «Воїни світла», натхненний героїчними подвигами азовців, але я хочу присвятити його не тільки їм, а й усім українцям, що тримають оборону кожний на своєму персональному фронті. Бо зараз кожен з нас – є тим самим Воїном Світла, який кожен день бореться з темрявою. Але як і в історії зло ніколи не перемагало добро, так і цього разу світло обов’язково переможе.
Як Ви вважаєте, що може зараз надихати наших захисників та захисниць і не зломити їхній бойовий дух?
Esphyr:
– Я вважаю, що нашим мужні захистники та захисниці дуже важливо знати, що ми в них віримо, що ми їх дуже поважаємо і чекаємо живими та цілими. Тому постійно молимось за них, відправляємо донати, та всіляко підтримуємо потреби ЗСУ. Також я вважаю, що сучасна українська музика має надихати наших військових та цивільних. Тому я і надалі присвячуватиму пісні Героям. Воїни світла, Made of steel, Hi Mars! – пісні «зі стержнем», написані про наших захисників і захисниць та для них.
Що нового дізналися про себе за час війни? А що об Україні та українцях?
Esphyr:
– Я відчула в собі силу, про яку раніше мені було мало відомо. Моє життя і до війни не можна було назвати легкою прогулянкою, тому що випробувань завжди було багато. Але від ранку 24 лютого я вже не відчувала себе жертвою обставин, як раніше, тому що ця біль затронула мільйони доль. Навпаки, я відчувала себе людиною, на плечі якої лягла відповідальність. Я опанувала себе, свій страх і почала робити все, що в моїх силах, і навіть більше, задля порятунку долі своєї країні. На щастя – не тільки я так вчинила. Українці продемонстрували світу надзвичайну хоробрість та звитягу.
Що сказали б тим, хто починає втрачати віру? Як підбадьорили?
Esphyr:
– За цей час був момент, коли і я втратила віру, переживши особисту трагедію під час війни. Та мене врятувало натхнення. Пісня «Воїни світла» прийшла до мене в один з найтемніших днів життя. Я готова вже була опустити руки, але з останніх сил я вхопилася за світло цієї ідеї. Тому тим, хто втрачає надію, я би порадила спробувати віднайти джерело світла в собі, якщо не виходить – то покликати його на допомогу. Порятунок обовязково прийде. У вигляді ідеї, телефонного звінка, чи повідомлення. А ще – нам потрібно триматись разом. Чим більше єдності в наших почуттях, словах та діях – тим скоріше настане наша Перемога.
