Арсен Мірзоян – популярний український співак, автор більшості своїх пісень, сталевий голос України. Першу популярність набув з проекту «Голос країни». Зі своєю дружиною Тонею Матвієнко були в незвичайній подорожі у Фрісландії. Щоб розбити більшість стереотипів про країну та показати її з невідомої сторони, артисти подорожували та знімали відео для фільму. Про фільм та про звання Заслуженого артиста України Арсен розповів в інтерв’ю.
Нещодавно Ви отримали звання Заслуженого артиста України, з чим ми Вас вітаємо! Ви до цього прагнули колись? Які емоції відчули?
Я був здивований… Я не женуся за статуетками і місцями в топ-чартах. Я із радістю потрапляю в номінації і мені цього достатньо. Єдина справжня нагорода для артиста — аншлаг. Звання заслужений артист — державна нагорода, свідоцтво про те, що держава визнає твій внесок в мистецтво країни і визначає твою діяльність, як культурну спадщину. Для мене це дуже відповідально, хоча це ніяк не впливає на гонорар і кількість куплених квитків) Тепер маю тримати фасон, щоб гідно відповідати відзнаці.
Арсен, як вплинув карантин саме на вас? Чим займались?
Карантин ставить під сумніви і надалі, традиційне існування шоу-індустрії. Під час карантину почав писати новий альбом, змінив формат корпоративних виступів на формат: «я і гітара». Подорожував країною і насолоджувалася відсутністю заторів у Києві)
У Вас немає музичної освіти, але Ви талановито пишете свої пісні. Як ви вважаєте, чи потрібна професійна освіта саме в цій сфері?
Я вважаю освіта потрібна усюди і завжди. Знання без корочки — теж знання. А от корочка іноді — просто корочка. Бо для когось, професія — сенс життя, а для когось це, лише робота.
Чи є такі співаки, які надихали або надихають Вас?
У мене з віком все мінялося — від рок-музики до джазу. Так само і з тими, хто надихав мене. Зовсім недавно на фб-просторах музиканти робили челендж: 10 альбомів, які вплинули на розвиток і формування музичного смаку. Це багатогранна історія, і філософії виконавців, і віртуозів — музикантів, і володарів ексклюзивного вокалу, і будь-яких творчих експериментів.
Зі своєю дружиною Ви були в незвичайній подорожі в Нідерландах і знімали фільм. Розкажіть про це.
Цей одномачтовий шлюп, зветься Brave Hendrik. На ньому ми пройшли, по каналах Фрісландії, від Harlingen, через Franeker, до Leeuwarden. Мета нашого відрядження, відкрити для кожного з нас, іншу Голандію, а головне побачити її з палуби корабля. Протягом семи днів ми знімали музичний фільм, за допомогою якого ми трішки познайомили всіх охочих з цією чудовою країною.
Так само, як ми майже нічого не чули про Фрісландію, фріси майже нічого не знають про Україну. Тому ми і вирішили потішити їх своєю творчістю і поспілкуватися після концерту. Я хотів би зазначити, що місцеві були приємно здивовані. Тут слід вказати всіх, хто брав участь в творчому десанті:
Анатолій Шмаргун — перкусія
Валентин Корнієнко — контрабас
Станислав Лаврик — фортепіано
Олександр Лозовський — гітара
Співали Тоня, я і Саня (Олександр Лозовський) сам експромт-концерт відбувся в одному з пабів Leeuwarden. Minse Dykstra — власник шлюпа, домовився з власником паба) Сім днів пролетіли дуже швидко і за нами сумував капітан — той самий Степанович (Юрій Тира) він доречі і наполягав на відрядженні саме у Фрісландію. Допомогав з локаціями і переймався, щоб в нашому фільмі, люди які будуть його дивитися, побачили саме цю — іншу Голандію. Північ — там де живуть фріси.
А я дивився на Тоню, а Тоня на мене і ми розуміли: повернемося обов‘язково!
