Нещодавно український співак, військовослужбовець та засновник проєкту “Культурний десант” Коля Сєрга презентував кліп на пісню «Молитва», у якому успішно був втілений тандем українського поетичного кіно та кіберпанку. Спеціально для журналу “Печерська Асамблея” виконавець пісні та режисер кліпу Микита Квасніков розповіли історію його створення та що цікавого можна побачити у відеороботі.
Коля Сєрга
Як прийшла ідея написати “Молитву” чи є якась передісторія створення пісні?
Так, ця пісня взагалі сакральна. Спочатку це був вірш російською, потім я дописав до нього приспів і це стала пісня. Вона нормально собі працювала, та коли почалось повномасштабне вторгнення, я вирішив перекласти цю пісню українською і знайшов людину, яка мені з цим допомогла, Ділана зі Львова, бо я тоді взагалі не розмовляв державною мовою. Пам’ятаю, коли вперше заспівав нову версію та почув, як звучить ця пісня українською, у мене сльози текли по щоках, я був у шоку з того, як це мелодійно, потужно, сильно. Начебто змінився її сенс, вона стала сакральною для мене, своєрідною мантрою, яка включила в мені бажання вивчати українську. Ось така історія створення пісні, яка стала переломною в моєму житті.
Головні образи у кліпі: скільки їх є та що вони символізують?
Я вважаю, що пояснювати символізм кожного образу, це є невігластво. Адже мистецтво потрібно відчувати, і якраз, чим більше сенсів людина зможе побачити у цих образах, чим глибше, завдяки сприйняттю, вона зможе зануритися у себе, тим важливіше буде вклад цієї пісні, розлогіше її місія. Тому у кліпі водночас досить прості метафори та унікальні образи. Вони дозволяють провести через них якомога більше сенсів. До того ж моя аудиторія – українці, а вони, як відомо, люди здебільшого розумні, начитані, з крутою фантазією та уявою, бо взагалі Україна на цьому континенті, як атомна зброя. Якщо у росії є якась кількість боєголовок, то у нас бойових головок – 40 мільйонів, тому не вважаю за потрібне пояснювати кліп.
Що має відчути глядач, дивлячись відеоісторію “Молитва”? Яка основна мета композиції?
Передусім відчути силу всередині себе, зрозуміти, що для отримання доступу до своєї справжньої сили, до своєї природи, потрібно зробити крок у порожнечу, крок назустріч труднощам. Про це і є пісня. Ми дуже рідко згадуємо молитви, якщо все добре, вони найбільш функціональні, коли у настають складні моменти. Зараз вся країна переживає надважкий час, тому ця пісня має допомогти прийняти складнощі, знайти в собі сили для того, щоб пройти крізь усі перепони.
Микита Квасніков
Що перше спало на думку, коли почули повну версію пісні “Молитва”? Як виникла ідея такого кліпу?
На самому початку Коля одночасно скинув мені трек і запропонував зняти кліп у жанрі фентезі з концепцією пробудження сильного українського жіночого образу. Тому я вже при першому прослуховуванні “Молитви” уявляв собі цей казковий світ й більшість сцен майбутнього кліпу. Я насправді давно мріяв попрацювати у цьому жанрі.
Чому саме вдались до українських фольклорних мотивів? Що надихнуло на зображення головних героїв саме так?
Український фольклор, містицизм і трагедія, як на мене, явища самобутні та унікальні. Коли я писав сценарій, то візуалізував нашу історію насамперед, як сучасний неонуарний фентезі, при цьому усю українську фактуру залишав в автентичній естетиці.
Який образ було передати найважче?
Це – Злидні (злі духи). Я, наприклад, на їхньому місці уявляв собі потвор рівня казок Гільєрмо дель Торо, але у нас не було ані бюджету, ані часу на такий складний грим. Згодом, запропонований варіант художниці по костюмах виявився дуже вдалим і простим у виконанні. Передусім ці образи доволі ефектно спрацювали при нашій схемі світла у сцені “Опочивальня”. А якщо ви подивитесь на великому плані на тоненькі мотузки, які пов’язані навколо ший злих духів, то знайте, що, вони реальної русні, чемно взяті Ірою з окопів на деокупованих територіях ще у липні. Взагалі хочеться особисто ще раз поаплодувати всім дівчатам із художнього департаменту – вони зробили титанічну, дуже креативну і якісну роботу.
Чому вирішили поєднати кіберпанк та українське поетичне кіно? Особливості цього стилю, які відтворено у кліпі.
Ще на першій зустрічі обговорення концепції кліпу залізну руку запропонувала зробити знову-таки Іра Зайченко, художниця по костюмах. Перший сенс, який ми тоді вклали у цю деталь – це вшанування мужніх воїнів, які під час захисту нашої країни, на жаль, втратили свої кінцівки, але не втратили свій незламний дух. Далі мене вже “віднесло” до стилістики кіберпанку. Пізніше я зрозумів, що крім додавання антиутопічних фарб до концепту, кіберпанк також дуже заметчівся з нашим загальним міфологічним підтекстом.
По факту кіберпанк – це осучаснена репрезентація традиційних міфологічних образів, які створювалися митцями під впливом науково-технічного прогресу. З приводу українського поетичного кіно лише скажу, що на натурні сцени ми надихнулися й взяли трішки операторського стилю у Юрія Іллєнка (р.н. 1936).
Приховані сенси, які має помітити та зрозуміти глядач?
Мені здається, що у кліпі усі приховані сенси універсальні під кожного глядача. І хай кожен шукає свій. Не треба у цьому заважати та нав’язувати своє бачення. Поясню чому. Наприклад, в нашій історії кібер рука Отамана відпускає шаблю. Особисто я надаю цьому кадру такий сенс: у цивілізованому світі, де вже відбулась друга постіндустріальна революція, не має бути місця для війни. А ще я вважаю, що сучасні технології, зробивши вперше цю війну онлайн, дуже допомогли Україні в перші місяці тримати бій з надпотужним, на перший погляд, ворогом. Так я для себе інтерпретую цей кадр, але кому б я не розповідав свої сенси цього моменту кліпу – усі казали, що уявляли дещо інше. Отже, кожен має побачити свій символізм.
